Щоб врятувати стосунки, достатньо однієї людини з пари

«Над стосунками мають працювати обидва» — правда. Але почати може хтось один. Зазвичай той, хто мудріший. І за деякий час він отримує щастя у відповідь.

Щоб врятувати стосунки, у 99,9% випадків достатньо, щоб включився хтось один з пари.

Коли дівчата читають мої публікації, то часто залишають коментарі подібного плану: «Дмитро, ви все добре пишете, але мій чоловік закритий до подібних ідей, а я зі свого боку й так уже роблю все можливе, щоб урятувати наші стосунки. Тому це трохи односторонній підхід до сімейних проблем. Над стосунками повинні працювати обидва, і доки він не включиться, я не впевнена, що в нас щось зміниться. Я вже так втомилася…»

Я чудово розумію таку категорію дівчат і я на 100% згоден, що стосунки — це дорога із двостороннім рухом. Я був би щасливий, якби нас усіх (і хлопців, і дівчат) з дитинства вчили тому, як будувати щасливі стосунки в сім’ї.

Але реальність інша. У ній 70% сімей розлучаються, а серед тих 30%, що залишаються у формальному шлюбі, невисокий відсоток дійсно щасливі.

Ми можемо провести 5 років, освоюючи нову професію, але не витратити й 3 години, щоб дізнатися щось про сім’ю та стосунки. Звідки взятися іншій статистиці?

Тому коли до мене звертаються люди із запитом на те, щоб врятувати стосунки, я пояснюю їм ідею, що достатньо, щоб увімкнувся хтось один.

Потім я вислуховую про те, що він чи вона вже й так робить усе, що можна, для збереження сім’ї, і що вся проблема насправді у другій людині, яка не чує й не цінує. Але формулювання «роблю все для нього/неї» насправді виявляється найчастіше просто ідеєю у голові одного з подружжя, тому що друга людина на консультації розповідає, що їй дійсно потрібно та чого у стосунках немає вже дуже давно.

Тому якщо хтось із двох у сім’ї справді робить усе, що потрібно для другого, цей другий буде дуже щасливим.

Уявімо собі таку ситуацію. Ви дружина вже вісім років. Ви не просто розчарувалися та вигоріли, а просто емоційно померли у цих стосунках. Найменші залишки поваги до чоловіка він розтоптав своїми ж вчинками, обманом, байдужістю. Ви не просто живете як чужі люди у квартирі, ви ненавидите чоловіка та він вас неймовірно дратує. Ваш «емоційний повербанк» на нулі.

Ви подаєте документи на розлучення, бо гірше просто фізично бути не може. Юристи повідомляють, що процес триватиме кілька місяців, треба почекати.

І давайте уявімо собі ситуацію, що ваш чоловік чомусь вирішив спробувати врятувати сім’ю. Він почав запитувати в інших чоловіків (у кого нормальні стосунки), що й як вони роблять, почав читати книги про стосунки, відвідувати різні курси та семінари, почав займатися собою та своїм зовнішнім виглядом.

Ви приходите додому після роботи. Там чисто. Ви йдете поговорити з дітьми, а вони разом із вашим чоловіком займаються уроками.

Він почав дійсно цікавитися вами й тим, що відбувається у вашому житті. Не перебиває, не дивиться в телефон, ставить запитання. Планує час для вас, і його увага зосереджена на вас.

Ваш чоловік без будь-яких прохань почав сам залишати вам гроші на ваші жіночі бажання й господарські потреби. До цього фінансове питання було на вас, і ви думали про те, де й як брати гроші.

Після роботи він дзвонить і запитує, які продукти та побутову хімію потрібно купити по дорозі додому.

Він почав уважно вас слухати, з першого разу відразу реагувати на ваші прохання й передбачати ваші потреби. Ви бачите, що закінчується ваш крем для обличчя, а він сам купив такий самий та поставив у ванну. Він побачив, що у вашій сумці проблеми з блискавкою, й сам полагодив її або віддав у ремонт.

Він почав приносити квіти, цукерки та ту їжу, яку ви любите. Він почав організовувати вам справжні побачення: зі свічками, романтикою, все як треба.

Ваш чоловік почав ділитися з вами тими речами, які ніколи не казав. Почав відкриватися та довіряти вам. Почав щиро вибачатися за всі ті роки, коли його слова та вчинки ранили вас та ображали.

Якби він почав робити все, що вам так необхідно, й усе, що робить вас щасливою, то ви захотіли б дати цим стосункам другий шанс чи підписали б документи на розлучення?

Більшість жінок, чуючи подібний сценарій, говорили мені щось на кшталт: «Такий чоловік мені самій потрібен, я його нікому не віддам! Ти що? Яке розлучення?!»

І уявімо, що через 3 місяці ваш емоційний повербанк відновився. Ви стали щасливою та люблячою жінкою. Хіба ви не почнете робити щасливим у відповідь свого чоловіка? Коли ви наповнені любов’ю до нього, ви егоїстично насолоджуватиметеся тим, що він робить для вас, чи робитимете взаємні вчинки, які принесуть радість і йому?

Коли наш внутрішній резервуар щастя наповнений, він починає переливатися через край і наповнювати людей навколо. А коли обидві людини у стосунках щасливі, то вони думають про спільне майбутнє, а не розставання.

Важливе застереження: будь ласка, не думайте, що якщо ви подасте документи на розлучення, то це може спровокувати подібну лінію поведінки чоловіка. Найчастіше все виявляється навпаки, я просто наводжу це як приклад, що спровокував зміни у чоловіка.

Тому щоб зробити стосунки щасливими, спочатку достатньо, щоб включився в процес хтось один з пари. Неважливо, чи це буде чоловік, чи жінка. Зазвичай це той, хто мудріший. Хто може переступити через інфантильну позицію «Це несправедливо! Чому я маю робити її щасливою?! Нехай вона…».

І як тільки чоловік чи дружина починають робити щасливими свою другу половинку, то через час починають отримувати це щастя у відповідь.

А ви згодні, що для того, щоб врятувати стосунки, достатньо, щоб включився хтось один?