Невіра жінки у свого чоловіка накладається скляною кришкою на труну його лідерства. Розбираю головне заперечення: «він усе одно не включиться».
Жінка-лідер у сім’ї — це діагноз?
Попередня публікація на цю тему викликала активні обговорення і деякі питання. Якщо ви ще не читали, перегляньте першу частину, щоб бути в контексті.
Деякі жінки писали про те, що поки вони будуть «поступатися місцем за кермом» своєму чоловікові, то їхня сім’я просто занепаде під тягарем поточних проблем.
Їхній аргумент в тому, що вони знають точно: чоловік все одно не включиться, і їм рано чи пізно все одно потрібно буде знову брати на себе лідерські функції.
Тут момент в тому, що коли ти довго живеш у неправильній моделі сім’ї та страждаєш, то ти настільки звикаєш до такого становища речей, що вже просто не віриш, що може бути інакше.
Жінці-лідеру у сім’ї буває складно навіть уявити, що про неї та дітей чоловік дійсно може добре подбати.
Невіра жінки у свого чоловіка настільки велика, що накладається скляною кришкою на труну його потенційного лідерства у сім’ї.
Але думати так про свого чоловіка невигідно. Ви самі собі шкодите.
Чоловік не буде старатися «завоювати» вашу довіру та повагу й довести вам, що ви помиляєтеся щодо нього. Вважаєте його не чоловіком — він буде відповідати вашій «високій оцінці».
Він, швидше за все, буде жити за принципом: «Не тратьте куме сили, спускайтеся на дно!»
Коли жінка — лідер у сім’ї, не буває легких і простих рішень цієї ситуації.
Це вибір між погано і дуже погано.
Або ви і далі тягнете все на собі (поки остаточно не перегорите), що є ДУЖЕ ПОГАНИМ сценарієм. Або ви поступаєтеся йому місцем за кермом, і ваша сім’я стикається з усіма наслідками його невмілого водіння спочатку. Це ПОГАНО, але краще, ніж у першому варіанті.
Різниця в тому, що у другому сценарії є ймовірність, що він з часом навчиться «водити авто» добре й ви опинитеся за чоловіком, як за кам’яною стіною. А у першому сценарії цієї ймовірності немає і не буде.
Багато жінок, звичайно, заспокоюють себе тим, що вони рано чи пізно розлучаться і знайдуть собі «справжнього й сильного чоловіка».
Але найчастіше так не відбувається, тому що і цього чоловіка ви вибрали не випадково. Він відповідає вашим стандартам і підсвідомим установкам.
Наприклад, може бути так, що на підсвідомому рівні жінка не довіряє чоловікам загалом (найчастіше через свого батька), і логічно, що вона обере собі чоловіка, який ніяк не буде проявлятися, а вона буде все тягнути на собі.
Цей сценарій відносин відповідає її внутрішньому переконанню — розраховувати можна тільки на себе.
Я вірю, що практично будь-який чоловік може розкритися і зайняти по життю лідерську позицію. Так, в першу чергу це його пряма відповідальність і роль.
Але ви як його дружина можете або максимально сприяти цьому процесу, або вставляти палки в колеса й при цьому ще мучитися від необхідності всі проблеми вирішувати самостійно.
Чи не простіше звільнити водійське крісло?
Читайте далі: Чоловік — лідер у сім’ї. Частина 3.