Жіночність - мужність

Принцип працює в обидві сторони, і неважливо, хто почне першим. Щойно хтось один у сім'ї починає робити правильні речі, другий згодом підхоплює.

Дуже важливий принцип побудови стосунків.

Він працює в обидві сторони однаково й неважливо, хто перший почне практикувати це у стосунках.

Звучить так: «Коли жінка поводиться жіночно, то чоловік у відповідь поводиться по-чоловічому й уважно. Коли чоловік поводиться по-чоловічому й уважно, жінка у відповідь поводиться жіночно та ласкаво».

Це причина та наслідок, де немає різниці, що йде першим — чоловіча увага або жіночність від жінки. Як курка та яйце. Ця закономірність вже існує.

Коли жінка відчуває поряд із собою сильного, уважного чоловіка, вона може захотіти поводитися як дівчинка: по-доброму вередувати, бути безвідповідальною (у хорошому сенсі слова), бути красивою та лагідною.

Так само щойно чоловік біля себе починає відчувати ніжну, люблячу, чуттєву жінку, він починає поводитися мужньо й гідно.

Я чудово розумію, наскільки така думка здається неправдоподібною, теоретичною, наївною. Я не закликаю вас вірити мені на слово. Якщо захочете, можете спробувати реалізувати цей принцип та переконатися на практиці.

І так, я розумію, що для того, щоб жінка перестала бути тривожною, вимогливою, нервовою, загнаною, чоловікові потрібно створити певні умови. Я розумію реалії багатьох сімей, де жінка на 2-х роботах тягне ще побут, сім’ю та дітей.

Ми самі вибрали собі супутника життя з доброї волі. Тепер треба працювати над стосунками.

Щойно ми починаємо робити правильні речі, то змінюється й поведінка нашої коханої людини.

Якщо ви не згодні з цією думкою, то подумайте про те, чи будете ви як жінка кричати на свого чоловіка й бути злою, якщо його поведінка радикально зміниться на краще та він дійсно почне вас чути й розуміти, почне робити ті речі, які роблять вас щасливою?

Поведінка чоловіка так само змінюється щодо вас, щойно перед ним жіночна та любляча дружина.

Але гординя та закритість не дозволяє людям бути тими, хто першим робить правильний крок.

Мені жінки постійно пишуть: «Діма, я все пробувала, була ніжною, ласкавою, доброю, люблячою, все терпіла й все приймала, але він як був байдужим чурбаном, таким і залишається. Він егоїст і просто використовує мене».

Але в 100% випадків у моїй практиці, якщо ми потім говоримо з цією парою на консультації, все виявляється не так, як це бачила дружина. Виявляється, її «ідеальна» модель поведінки була зовсім не такою та її чоловік поряд з нею почувався погано.

Чоловіки теж часто мені розповідають, що робили все необхідне та змінювалися, але дружина все одно пішла від них до іншого.

Мені не залишається нічого, як показати такому чоловікові, що якби він справді робив правильні речі, то вона була б з ним щаслива та ніколи навіть не подумала б про розлучення. Від добра добра не шукають.

Тому щойно хтось один у сім’ї починає робити правильні речі, другий згодом підхоплює. Бо обоє хочуть бути щасливими. Ніхто не створює сім’ю, щоб у ній страждати та просто мучити свою кохану людину.

Проблема в тому, що люди думають, що вони роблять «правильні» речі, тоді як на практиці вони роблять дурниці.

Я тут днями подивився в свої записи й виявилося, що за останні 2 роки я провів близько 400 консультацій. У мене на них не було жодного янгола. Усі живі люди (як і я) зі своїми сильними та слабкими сторонами. Просто дуже багатьом людям гординя не дозволяє побачити свої слабкі сторони, а вказує лише на недоліки коханої людини.

Тому включається та налагоджує стосунки той, хто мудріший, та той, хто менш гордий. І за кілька місяців це вже зовсім інша сім’я.

А ви згодні, що коли жінка поводиться жіночно, то чоловік поруч поводиться мужньо? І навпаки?