Три тижні виклику «ні дня без рядка». Розповідаю про техніку «запалювати один сірник від іншого», завдяки якій не доводиться сідати за порожній аркуш.
Рівно 3 тижні, як я пишу щодня.
Деякі люди кажуть, що 21-го дня достатньо, щоб у нас сформувалася нова звичка.
Починаючи з 23-го листопада, я кинув сам собі виклик «ні дня без нового рядка» й досі сідаю писати щодня. Мені подобається. Поки що й публікувати виходить щодня.
Як і планував, я пишу в першій половині дня, поки свіжа голова та доки не взяв у руки телефон. Цей підхід дуже добре допомагає мені.
Іноді відчуваю натхнення, але здебільшого ні. У такі моменти вмикається дисципліна.
Я використовую техніку «запалювати один сірник від іншого». Працює цей лайфхак таким чином: коли сів писати та закінчив пост, то треба написати ще кілька рядків для наступних публікацій. Або хоча б скласти заголовки.
Таким чином, якщо я наступного дня сідаю за текст без натхнення та ідей, то мене з учора вже чекають кілька нових ідей та написаних абзаців.
А коли ти починаєш редагувати написаний текст або продовжуєш розвивати вчорашню думку, то швидко заходиш у стан літературного потоку та пишеш багато й довго. У цьому потоці важливо знову написати кілька заготовок на майбутнє. Так працює техніка «запалювати одну від іншої».
Таким чином і муза не потрібна, і звичка формується, і текст регулярно виходить у паблік.
Не знаю, наскільки довго я зможу безперервно публікувати щоденні пости, та поки що мені подобається цей виклик «ні дня без рядка».
А ви любите писати? І чи плануєте для цього час та місце?
Хочете розібратися глибше?
Читати корисно, але життя змінює не читання, а конкретні кроки. За 50 хвилин розмови зазвичай стає зрозуміло, які саме кроки ваші.
Записатися на консультацію
