Мене питають, як справи, — а я розповідаю про студію, консультації та виступи. Помітив, що розповідь про себе непомітно перетворилася на звіт про роботу.
Нещодавно зловив себе на цікавій думці.
Коли мене запитують, як у мене справи, я найчастіше розповідаю про те, що відбувається у моїй школі New Lifestyle, говорю про те, що відбувається в нашій студії, і згадую кількість особистих консультацій та виступів.
Якось непомітно розповідь про себе підмінюється розповіддю про свою діяльність.
На декількох своїх навчальних програмах я розповідаю про ідентичність людини та про те, що люди часто плутають свою професію з тим, ким вони насправді є.
Відповідаючи на питання «Хто я?», звісно, можна сказати «бухгалтер», але це професія людини. Вона може змінюватися. А внутрішня ідентичність — це щось набагато стабільніше і глибше.
Коли в людини довго немає відповіді на це питання або відповідь їй дуже не подобається, може розпочатися криза ідентичності. Це той момент, коли ти трохи губишся у тому, хто ти та чого ти насправді хочеш від життя.
Я теж розмірковую над своєю ідентичністю. Хтось може сказати, що я блогер, підприємець, консультант з питань сім’ї, коуч або ще хтось. Зараз я найбільше бачу себе як спікера, методолога і архітектора. Ці три ролі, мабуть, найкраще відображають моє теперішнє життя.
А як ви відповідаєте на питання «Хто я?». Яка ідентичність у вас першою спадає на думку?
Ви помічали, що частіше розповідаєте людям про свою роботу, ніж про своє життя загалом?