Ми нарешті зробили татові протезування зубів. І заразом я вкотре переконався: навіть коли можеш покращити життя близьких, у них може бути інший запит.
Збулася моя дуже давня ціль.
Ми змогли зробити протезування верхнього ряду зубів моєму батькові. Нижній ряд нас теж чекає, але трохи пізніше.
У мого тата дуже багато позитивних якостей. Він вірний, працьовитий, порядний, розумний чоловік. Але, на жаль, турбота про своє здоров’я не є його сильною стороною.
Як і багато українських пенсіонерів, він може до останнього відкладати ті питання, які прямо не змушують діяти тут і зараз.
Я дуже давно пропонував татові зайнятися його зубами, але він вперто відмовлявся, доки ситуація не стала для нього зовсім критичною.
Але в кожному свинстві завжди є шматочок шинки. Тепер ми зробили йому верхній ряд зубів, і якість його життя значно покращиться.
Ще я дуже хотів би зробити ремонт у квартирі батьків, але цю гору мені поки що не вдається зрушити з мертвої точки. Обходимося лише локальними покращеннями на кшталт кондиціонера, системи безперебійного живлення квартири, іншої побутової техніки.
Буває таке, що навіть коли в тебе є можливість значно покращити якість життя своїх близьких, ти не можеш це зробити, тому що у них на це не такий запит, як у тебе.
І це нормально. У всіх є свобода волі проживати своє життя так, як хочеться.
Важливо поважати особистий вибір людини та не порушувати її особисті кордони, навіть якщо ти хочеш «причинить человеку добро».
Батьки дали нам життя. Я вважаю, що піклуватися про них у старості — це наше дуже важливе завдання і місія. Але також важливо не нав’язувати їм своє уявлення про життя і не бути в ролі рятівника.
Тато трохи наблизився до голлівудської посмішки на старості літ :)