Усі наші справи або забирають ресурс, або дають його. Розбираю обидва списки і пояснюю, чому без цього балансу легко скотитися в апатію.
Як відновити свій ресурс?
Я часто розповідаю своїм клієнтам, що існує два види занять: ті, що забирають ресурс, і ті, що його дають.
До речей, які знижують рівень нашої енергії, я відношу:
- Будь-які стресові завдання
- Скролінг соціальних мереж
- Конфлікти та з’ясування стосунків з близькими людьми
- Робота або бізнес
- Спорт (може як давати енергію, так і забирати)
- Побутові завдання та обов’язки
- Розвиток і навчання (навіть коли ми читаємо книгу або дивимося курс, наш мозок працює і витрачає багато енергії)
- Самокопання, будь-які похмурі думки, страхи та емоційна нестабільність
Ви можете продовжити цей список тими речами, які у вас забирають ресурс. У кожного такий список індивідуальний.
До речей, які можуть відновлювати нас, я відношу:
- Щасливий час з близькими людьми
- Сон
- Секс
- Будь-який вид відпочинку, де ви відключаєтеся від поточних проблем і завдань та перебуваєте у «чорній коробочці»
- Домашні тварини
- Перегляд хорошого фільму або серіалу (когось це буде втомлювати, а комусь буде в радість)
- Час з друзями
- Спокійний час, проведений на природі
- Масажі та інші процедури, де ми допомагаємо нашому організму відновлюватися
- Улюблене хобі
Коли до мене приходять люди на наставництво (це тривала робота один на один), то на певному етапі (зазвичай це 2-й або 3-й місяць) ми складаємо списки тих речей, які присутні в житті клієнта.
Найчастіше виявляється, що там є велика кількість речей, що забирають ресурс. Ми розробляємо план і впроваджуємо звички, щоб збільшити відсоток справ і занять, що дають ресурс.
Особисто я вважаю, що якщо не знайти цей баланс, то можна відносно легко вигоріти та скотитися в стан апатії.
Одна з моїх найулюбленіших цитат звучить так: «одна людина може привести коня до водопою, але 100 людей не змусять його випити води». Коли ми себе виснажуємо, то нам вже нічого не хочеться.
За моїми спостереженнями, більшість людей не відновлюють свій ресурс не тому, що це дорого, у них немає часу на це або правильних умов. У людей стоїть внутрішня заборона на радість, і вони самі обмежують будь-які заняття, що приносять задоволення.
Багато людей говорили мені, що не можуть дозволити собі нормально жити, коли в країні війна, стільки болю та страждань. Я розумію це, і часто сам ловив себе на подібних почуттях. Але також я розумію і те, що якщо ми хочемо пробігти цей марафон, то у нас на нього банально повинні бути сили.
Іншим людям ми можемо віддати те, що у нас є. Якщо у нас немає ресурсу, то ми нікому не можемо допомогти. Тому в літаках говорять про те, що спочатку одягаємо кисневу маску на себе, а потім на сусіда.
Тому в своєму житті я планую у себе в календарі речі, які мене радують і дають прилив нових сил.
А як ви відновлюєте свій ресурс? Як боретеся з вигорянням і апатією? Чи є у вас внутрішня заборона на радість?