Непомітна психологічна причина невисокого доходу — гра в обороні. Більшість людей налаштовані утримати поточний рівень життя, а не зростати.
Чому у багатьох людей не виходить збільшити свій дохід?
Причини можуть бути як психологічні, так і технічні. Я переконаний, що якщо ми правильно зможемо визначити та вирішити психологічні причини, то все інше стає простішим.
Є одна непомітна й неочевидна для людей психологічна причина невеликого доходу — це гра в обороні. Великий відсоток людей налаштований на те, щоб зберегти й утримати поточний рівень життя та комфорту.
Це може бути тонкою психологічною установкою, яку сама людина не дуже відстежує і не розуміє. Якщо ви спитаєте в неї напряму, вона, звісно, скаже: «ні, я не тримаюся за те, що маю зараз, я прагну більшого».
Але якщо ми неупереджено подивимося на її дії, то побачимо, що найчастіше людина повторює дуже зрозумілий і нескладний для себе ряд вчинків (роботу) з дуже передбачуваним результатом (доходом).
Продовжуючи робити те, що ми робили раніше, ми ніби продовжуємо в майбутнє такий самий результат, який у нас уже є зараз. Це певна форма стабільності.
А от найняти першого співробітника — це перехід з «оборони» в «наступ». Так само, як коли людина з офлайну перейшла в онлайн і замовила собі перший сайт. Або почала вести блог. Або відкрила свій склад із продукцією. Або орендувала більший офіс для команди. Або відкрила представництво в новому місті. Або взяла партнера по бізнесу.
Більшість із нас чудово знає, які дії можуть призвести до того, що наш дохід може суттєво зрости. Але маленькі психологічні цвяшки акуратно тримають наше взуття на одному й тому ж місці.
Навчитися перемикати себе з режиму «оборони» в «наступ» — це нетривіальне завдання. Тому що в нас у голові вже прокладені маршрути наших звичних дій. Ми вже знаємо, який результат буде в нас, коли ми поводимось певним чином. Адже нам потрібен стабільний дохід, на який ми можемо розраховувати, бо саме він забезпечує наше життя.
Тому більшість людей часто застрягають у своїх заробітках на певній мертвій точці. У них уже з’явилося що втрачати, і вони тепер підсвідомо прагнуть триматися за цих клієнтів, співробітників, постачальників замість того, щоб рухатися вперед і тестувати нові гіпотези зростання.
Коли ти переходиш у режим «наступу», для тебе нормальними стають і нові інвестиції твого часу й уваги в ті напрями, які можуть не спрацювати, і нові фінансові витрати на ті речі, що не дадуть віддачі.
Коли ти йдеш вперед і прорубуєш невизначеність, цей процес не буває легким і простим. Але це ціна за новий, більш якісний рівень життя.