Зараз я раз на тиждень ходжу до гештальт-терапевта. Під час цієї роботи мені стало очевидно, що моя емоційна складова значно відстає від інтелектуальної.
Що я зрозумів про себе під час особистої терапії?
Зараз я раз на тиждень ходжу до гештальт-терапевта.
Ми говоримо про моє дитинство, підлітковий вік, батьків — загалом про все, що впливає на мене сьогодні і формувало мою особистість.
Під час цієї роботи мені стало очевидно, що моя емоційна складова значно відстає від інтелектуальної.
Простими словами, у мене дуже розвинена раціональність, і я усе обробляю та проживаю розумом. Часто придушую свої емоції та не виявляю їх належним чином. У підсумку одна сторона мене є дуже сильною і перевантаженою, а інша майже не задіяна.
Мій терапевт кілька разів запитував у моменті про те, що я зараз відчуваю в тій чи іншій ситуації, і я розумів, що не можу нормально відстежити свої емоції та озвучити їх.
Мені подобається в терапії те, що як тільки щось із підсвідомості виходить на свідомий рівень, стає зрозуміло, як з цим працювати. Та й саме по собі розуміння того, що і чому відбувається у нашому внутрішньому світі, вже на 50% розв’язує проблему.
Є така фраза: «Озвучений демон слабшає наполовину».
Останні дні я почав активніше проявляти свої емоції та не так сильно їх глушити своєю раціональністю.
Тепер частину ситуацій я, як і раніше, можу обробляти розумом, а частину ситуацій — завдяки терапії — проживати почуттями та емоціями.
Це схоже на процес, коли ви звикли все робити правою рукою, а тепер у вас з’явилася ліва, і можна працювати ними по черзі.
Загалом, час і ресурси, вкладені в терапію, завжди повертаються багаторазово у вигляді більшої свободи, кращої якості життя та глибшого знайомства з собою.
Наш внутрішній світ визначає те, що ми бачимо у зовнішньому світі навколо себе і як саме ми проживаємо своє життя.
А ви коли-небудь займалися з терапевтом? Як вам цей досвід?