Україна це країна, де треба кричати

Україна це країна, де треба кричати

Поки говориш ввічливо — тебе ввічливо ігнорують. Варто влаштувати скандал — питання вирішується за хвилину. Історія про застряглий ліфт і 90 хвилин очікування.

За останні кілька тижнів я потрапляв у різні ситуації, де бачу дуже неприємну закономірність.

Поки я спокійно й мирно розмовляю з представниками нашої державної медицини чи якихось держустанов, мене ввічливо футболять і просто змушують нескінченно довго чекати.

Коли я переходжу на крик і влаштовую скандал, питання вирішується швидко.

Наприклад, сьогодні, під час відключення світла, моя Настя застрягла в ліфті.

Я зателефонував в аварійну службу й залишив заявку, щоб приїхав майстер-ліфтер. Мені сказали чекати від 30 до 60 хвилин.

Сам я пішов на 3-й поверх (де зупинився ліфт) і розмовляв з дружиною через зачинені двері, щоб вона не нудьгувала.

Паралельно написав у кілька чатів будинку у вайбері, але ключа від ліфта ні в кого не виявилося.

Коли минуло 50 хвилин, почав телефонувати знову в ліфтову компанію, і мене знову почали годувати: «ось-ось майстер буде у вас, він уже в дорозі». Ішов час, у Насті ставало менше повітря, ставало спекотно, а майстер усе не їхав і не їхав.

Я зателефонував 4 рази спокійно. І тільки коли на 90-й хвилині очікування зателефонував 5-й раз і визвірився на диспетчера, майстер одразу ж приїхав і випустив Настю.

Це далеко не єдина подібна ситуація. Я з сумом усвідомлюю, що в нас, якщо ти спілкуєшся з будь-якими бюрократами ввічливо, то тебе так само ввічливо ігнорують. І тільки коли ти влаштовуєш кіпіш, вони починають якось ворушитися.

У вас так само? Ви відчуваєте таку тенденцію?