Як ставити та досягати цілей?

Коли прилітають ракети й щодня лунає по три тривоги, планувати здається наївним. Але якщо ми не плануємо своє життя самі, його за нас спланує хтось інший.

Чи варто ставити цілі на 24-й рік?

Хтось може сказати, що коли прилітають ракети та щодня звучить по 3-4 повітряні тривоги, то якось наївно щось планувати. Тут хоча б просто якось емоційно протриматися…

Особисто я вважаю, що набагато легше жити та переносити труднощі, коли ми маємо хоч якусь картинку майбутнього. Вона може бути дуже примарною та скромною, але якщо є бачення нашого життя на наступні роки, це допомагатиме нам тут і зараз.

Людина визначається своїм майбутнім, а не минулим.

Багато людей нічого не планують та не ставлять цілей, тому що не хочуть стикатися з розчаруванням, коли щось не вийде. Мовляв, який сенс щось там писати, якщо реальність все одно буде іншою?

Але якщо ми самі не плануємо наше життя, то його за нас спланує хтось інший.

Я, наприклад, дуже мало цікавився політикою до 20-го року, тому зараз не дивуюся, що мою країну розриває на частини корупція, некомпетентні рішення влади та зовнішній агресор в особі РФ.

Тому в тих сферах життя, які ми пускаємо на самоплив, нам не потрібно дивуватися, що хтось інший за нас ухвалить рішення, які нам не сподобаються.

Коли ми самі ставимо цілі, то дуже малоймовірно, що все складеться гладко та легко. Але коли у нас є якісь наступні кроки (хай навіть на папері), то коли все йде не за планом, ми хоча б приблизно розуміємо, куди за ідеєю мали прийти. Ми маємо хоч якийсь вектор руху.

Можуть змінитися: терміни, умови, люди, ресурси та багато іншого. Але коли розумієш, куди ти рухаєшся, то ти все одно наближаєшся до мети, хоч і повільно.

А коли ми рухатимемось вперед, то відчуватимемо прогрес. А відчуття прогресу завжди приносить щастя.

Бачення кращого майбутнього також допомагатиме переносити ті труднощі та втрати, з якими ми стикаємося тут і зараз.

А ви плануєте ставити собі якісь цілі на 2024 рік?