Закритість дорого коштує

Сотні коментарів під постом про прізвище показали головне: люди тримаються за свою правоту, навіть коли сімейне життя перетворилося на катування.

Чому так багато людей нещасливі у стосунках? Або чому закритість розуму має таку велику ціну?

Моя публікація про зміну прізвища жінкою після весілля призвела до дуже гарячої дискусії у Фейсбук та Інстаграм. Сотні коментарів та традиційно два табори — «за» та «проти». Якщо раптом ви її не читали, то краще пробіжіть зараз очима, щоб бути в контексті.

Багато жінок писало про те, що брати прізвище чоловіка — це: пережиток минулого, чоловічі комплекси та невпевненість, несправедливість, упередженість, патріархат та ще купа характеристик.

У мене для цієї категорії дівчат дуже проста думка: якщо ви щасливі у своєму шлюбі на 100%, ваш чоловік обожнює вас, піклується про вас, прагне проводити з вами час і з кожним роком ваші почуття стають лише глибшими та міцнішими, то слава Богу! Ви все робите правильно й не важливо, що якийсь незрозумілий хлопець (типу мене) написав у своєму блозі.

Ви мудра жінка й правильно будуєте стосунки. Ваш щасливий шлюб тому найяскравіший приклад та доказ.

Але якщо раптом ваші стосунки не зовсім такі як вам хотілося б, якщо в них постійно присутні сварки та напруга, то тоді є ймовірність, що ви припускаєтеся якихось помилок і дієте не оптимально.

Це стосується і чоловіків, і жінок. Сім’я — це дорога з двостороннім рухом та взаємною відповідальністю за результат.

Коли я пишу, що прийняти прізвище чоловіка після весілля — це хороша ідея, то вас ніхто не змушує це робити. Можна не сприймати. І якщо ваша сім’я щаслива, то у вас у родині цей фактор незначний.

Але якщо для чоловіка важливо, щоб ви носили його прізвище, а ви принципово стоїте на своєму, то логічно, що накопичуватиметься напруга.

І так буде у всьому! Справа не лише у прізвищі. Це лише один з багатьох факторів. Люди чомусь так сильно тримаються за свою гордість та свої переконання, ігноруючи той факт, що їхнє сімейне життя схоже на постійне катування.

Я спілкувався з сотнями чоловіків, намагаючись донести думку, що переконання «я не романтик» буде коштувати дуже дорого й якщо він не знаходитиме час для своєї дружини, то цим він вб’є свій шлюб. Коли жінки чують цей приклад, вони з повагою кивають та кажуть: «Так, це правда! Чоловіки не цінують часто сім’ю, доки не втратять її!»

Але багато чоловіків залишаються закритими, гордими, дурними та неуважними поки не отримають від дружини документи на розлучення.

І багато жінок діють аналогічно!

Замість того, щоб спитати себе — «А я точно знаю як побудувати щасливу сім’ю?», натомість частина жінок залишаються такими ж закритими і гордими по відношенню до іншої точки зору, навіть якщо їм це коштує щасливих стосунків.

Є деякі принципи побудови сім’ї, які вже протягом 6-и тисяч років дозволяють людям бути щасливими у шлюбі. І ці принципи вигадав не я, а Бог. Вони описані у Біблії.

Ідея відліпитися від батьків, щоб приліпитися один до одного й стати одним цілим — це принцип з Біблії. Одне прізвище та все спільне — це в ту ж скарбничку.

Ідея про те, що чоловік голова сім’ї — це ідея з Біблії. Дружина буде по-справжньому щаслива, коли сильний чоловік бере на себе роль 1-го номера, вирішує стресові завдання, забезпечує сім’ю, піклується та захищає.

І я, до речі, поки ще не зустрів жінку, яка сказала б мені, що вона рада, що тягне все на собі й що вона в захваті від того, що поряд з нею слабкий безініціативний чоловік і вона кайфує від лідерства в сім’ї.

Ідея про те, що чоловікові потрібна безумовна повага та жінці безумовна любов та увага від чоловіка — це ідея з Біблії.

Ідея про те, що у вас не має бути один від одного секретів, брехні, окремих бюджетів, других телефонів та почищеної історії браузера після сайтів 18+ — це ідея з Біблії.

Ідея про те, що дружина найважливіша людина в житті чоловіка та що він по-доброму повинен ставитися до неї так само дбайливо та уважно як до тендітного скла — це ідея з Біблії.

І тому перш ніж нападати на принципи та ідеї, які довели свою дієвість упродовж тисячоліть, варто задуматися — «А чи не воюю я зараз проти себе та свого щасливого шлюбу?! Раптом я не все ще розумію про стосунки чоловіків та жінок й мені варто бути більш відкритою для нової інформації?! Раптом мій нещасний шлюб — це результат і моїх помилок теж, а не тільки мого чоловіка/дружини?»

Гордість та закритість коштує дуже дорого. Наше життя є відображенням наших переконань, рішень та наших вчинків. Якщо нам не подобається щось у нашому житті, може спробувати запустити в голову нову інформацію та спробувати діяти інакше?

Робити те саме, але сподіватися на інший результат, якось трішки наївно…

За особистими спостереженнями я бачу, що коли пара відкрита до нового та готова вчитися, вони відносно швидко будують хороші стосунки й щасливі. Але чим більше людина закрита, тим проблемніше та трагічніше її життя.

А що для вас важливіше? Щастя чи власна правота?