Є страх конкретний — він рятує життя. А є примарний: він ні про що не попереджає, лише паралізує волю. Як відрізнити одне від одного і що робити з другим.
Примарний страх паралізує нашу волю.
Я вже писав про 7 різних речей, які можуть вплинути на рівень енергії. Такий фактор як страх заслуговує на окрему публікацію.
Існують 2 види страху: конкретний та примарний.
Коли ми бачимо автомобіль, що мчить назустріч, і вивертаємо кермо вбік, цей страх і адреналін рятують нас від ДТП.
Помічаємо в лісі гадюку і йдемо в інший бік.
Чуємо ракету, що летить, і ховаємося.
Це приклади конкретного страху. Він нам потрібний та корисний. Бог помістив його в нас, щоб в екстремальних умовах ми зберегли собі життя.
Але ще є примарний страх, який паралізує нашу волю.
Це коли людина боїться захворіти на якусь тяжку хворобу. Або коли здається, що на роботі звільнять саме нас. Саме в нас закінчаться усі гроші й кохана людина залишить. Саме наша дитина отримає складний діагноз.
Коли ми боїмося таких речей, то нам не зрозуміло, що саме нам робити. Немає точки докладання зусилля, щоб боротися з цією небезпекою, тому що вона є примарною.
Коли немає конкретних суб’єктів та об’єктів небезпеки (кримінальник у темному провулку, п’яний водій на дорозі, цегла або ракета, що летить на голову), то такий страх є більш теоретичним, і саме він «заморожує» людину та паралізує її волю.
Щоб не витрачати величезну кількість своєї енергії та нервів на марний страх, нам варто припинити годувати свою уяву страшними мультиками трагічного майбутнього та вирішувати проблеми у міру їх надходження.
Ми самі визначаємо про що та як думати. Це у нашій владі.
Коли немає конкретного суб’єкта та об’єкта небезпеки, наші переживання все одно ні до чого не приведуть.
Якщо ви відчуваєте безпричинні напади страху й ваша свідомість починає вам підсовувати трагічні сценарії майбутнього, спробуйте сфокусуватися на тому, на що ви реально можете вплинути протягом 24-х годин.
Для когось це буде просто зайнятися поточною роботою, хтось почне прибирати у квартирі або відкриє телефон і запланує нову зустріч. Щойно ви почнете займатися реальними питаннями вашого життя, примарний страх почне відступати.
Тому, якщо ми хочемо прожити щасливіше життя, можна згадати слова Марка Твена:
У моєму житті було багато приводів для занепокоєння, більшість з яких ніколи не сталося.
А ви відчуваєте у своєму житті примарний страх?
Як боретеся з негативними мультиками у голові?
Хочете розібратися глибше?
Читати корисно, але життя змінює не читання, а конкретні кроки. За 50 хвилин розмови зазвичай стає зрозуміло, які саме кроки ваші.
Записатися на консультацію
