Культура миттєвого задоволення

20 хвилин у телефоні після пробудження — і мозок цілий день налаштований на швидкий дофамін. Чому після цього не виходить ні читати, ні працювати.

Чому ми відчуваємо себе розбитими та спустошеними?

Ми живемо у культурі миттєвого задоволення.

Багато людей, коли прокидаються, насамперед беруть до рук телефон. Мозок підключається до цифрового світу. Формується залежність.

Відкриваємо стрічку та сторіс соцмереж, перевіряємо месенджери.

За ці перші 15-20 хвилин перебування перед екраном ми можемо активувати 30-40-50 різних інформаційних потоків. Більшість із них розважальні, щось пов’язане з лайфстайлом якогось блогера, якісь публікації начебто корисні, деякі важливі завдання та зобов’язання нагадали нам люди через Телеграм та Вайбер.

Потім ми намагаємося розпочати свій день та якось увійти до робочої колії, але думки вже перескакують з однієї на іншу. Мозок постійно змінює різні інформаційні контексти та нагадує нам про різні речі.

Ми отримали 20 хв. швидкого дофаміну на початку дня, й мозок тепер налаштований на нього.

Коли ми сідаємо читати книгу, думка постійно летить убік і немає концентрації на тексті.

Пізніше намагаємося сфокусуватися на важливому робочому документі, але рука сама постійно тягнеться перевірити телефон і зайти в різні додатки.

Відкриваємо стрічку рілс або тікток та провалюємося на 30 хвилин у свайпання різних відосів кожні 5-15 секунд. Що це робить з нашою концентрацією, я думаю, ви й самі відчуваєте.

Деякі йдуть ще далі та розпочинають ігрову сесію у телефоні або за комп’ютером.

Потім ми не можемо займатися нічим продуктивним. Звичайно, якісь поточні завдання ми робитимемо, але важливі речі, які потребують реальної розумової напруги, в цьому дні нам уже не по зубах.

Наша залежність від телефону викреслила ще один день.

І справа не обмежується лише цифровим світом.

Коли мозок прагне швидкого дофаміну, то людина може з’їсти щось шкідливе чи солодке, викурити цигарку, випити келих пива або закритися у ванній з телефоном, щоб зайти на сайт 18+.

Чим простіше та примітивніше людина отримує миттєве задоволення, тим складнішим стає її життя.

Ні про яку дисципліну, мету, фокусування, планування, результати говорити за такого підходу до життя не доводиться. Мозок просто не може займатися такими речами, коли ми підсаджуємо його на голку швидкого дофаміну. Ми міняємо життя нашої мрії на дрібне задоволення тут і зараз. Це як обрати 100 грн сьогодні замість 1000 $ через місяць.

Якщо ми хочемо, щоб наше життя ставало краще з кожним роком, то нам необхідно навчитися займатися важливими речами в першу чергу, а швидкий дофамін від соцмереж обмежити до мінімуму. Такі речі як порно, шкідлива їжа, комп’ютерні ігри, алкоголь та цигарки варто прибрати повністю.

Ті перші години після пробудження, коли наш мозок має максимальний ресурс, потрібно вміти направити на найважливіші стратегічні справи, які можуть вивести нас на новий рівень.

Ми самі вирішуємо, куди звернути фокус нашої уваги.

Або ми займаємося своїм життям, вирішуємо реальні складні завдання та отримуємо справжнє задоволення від того, що наше життя змінюється на краще та ми розвиваємося.

Або погоджуємося на швидкий дофамін від спостерігання за життям інших людей у соцмережах, перегляду серіалів та фільмів, де актори заробляють мільйони, а ми ні. Вбиваємо дні та тижні свого життя в різних ігрових додатках, проходячи новий цифровий рівень за рівнем, тоді як наше реальне життя стає дедалі складнішим і нещаснішим. Поки ми вбиваємо монстра в якійсь грі, в нашому реальному житті проблема може ставати тільки більшою, бо ми нею не займаємось, а тікаємо від реальності.

Ми в житті отримуємо те, на що згодні, а не те, що хочемо.

Тому якщо ми погоджуємося так розпорядитися своїм часом, чому наше життя має виглядати якось інакше? Адже ми самі вирішуємо, куди та як інвестуємо свій час та увагу.

А ви відчуваєте залежність від швидкого дофаміну?

Чи навчилися зберігати концентрацію та займатися важливими завданнями у своєму житті?