Ми отримуємо не те, що хочемо, а те, на що погоджуємося. Коли ми справді хочемо змінити ситуацію — ми її одразу змінюємо.
«Ми отримуємо не те, що хочемо, а те, на що ми погоджуємося».
Цю думку я почув кілька років тому і все ще продовжую переконуватися в її правдивості та мудрості.
Важливо зауважити, що цю ідею слід розглядати лише на рівні власного життя та своїх дій. Не варто намагатися застосовувати цю ж логіку до зовнішньополітичних подій, глобального потепління чи курсу долара. Ми говоримо тільки про те, що людина може зробити у своєму житті безпосередньо своїми руками та головою.
Дуже великий відсоток людей постійно скаржиться на обставини та людей навколо. Невдоволені тим, як ідуть справи, і вважають, що найближче оточення поводиться погано.
Проте, коли у людини є реальна можливість змінити ситуацію, вона цим шансом не користується.
Людині не подобається своє зображення в дзеркалі, але вона не записується в зал і не коригує харчування. Це означає, що насправді її влаштовує те, як вона виглядає і скільки важить.
У іншої людини проблеми з грошима. Вона спокійно може проводити 30–60 хвилин вечорами за безкоштовним навчанням на YouTube, щоб освоїти нову професію і здобути необхідні навички. Але вона діє інакше та проводить час, переглядаючи нескінченну стрічку відео в Instagram і TikTok. Насправді її влаштовує її заробіток і спосіб життя.
Чоловік скаржиться на свою дружину, говорить, що вона холодна, нервова, фригідна та взагалі йому з нею дуже не пощастило. Був молодим, коли одружився… Проте, якщо спитати його, скільки книг він прочитав, щоб хоч якось зрозуміти улюблену жінку, то почуємо цифру, близьку до нуля. Бо насправді його влаштовує жити в такому емоційному пеклі.
Ми отримуємо в житті те, на що ми погоджуємося.
І так скрізь. Коли ми справді хочемо змінити ситуацію, ми її одразу змінюємо. А коли ми знаходимо 101 причину, чому не можемо діяти тут і зараз, то це є самообманом, щоб заспокоїти себе та не дивитися в обличчя правді.
А вона полягає в тому, що ми всі живемо так, як хочемо жити.
Знову ж таки зауважу, що тут не йдеться про солдата в окопі, людину в реанімації або ув’язненого в тюрмі. Я говорю про здорову людину на цивільному житті.
Безумовно, у людей можуть бути внутрішні конфлікти, які не дозволяють їм почати системно рухатися до мети та змінювати своє життя, але й з ними, при бажанні, можна розбиратися також.
На своїх курсах «Мистецтво досягнення цілей» і «Самодисципліна» я даю багато технік та інструментів для роботи з власним внутрішнім станом і дисципліною.
А ви погоджуєтеся з ідеєю, що всі ми живемо саме так, як хочемо жити?