Трудоголізм має різні форми й причини

Чому люди впадають у трудоголізм? Розбираю три причини на прикладі власного життя — від вихованої робочої етики до втечі від реальності.

Чому люди впадають у трудоголізм?

Я задумався про це на прикладі свого життя.

Сьогодні я: 2 години провів вранці за аналізом закордонного контенту, провів 4 консультації, дав по телефону коментар в ефірі Українського радіо, замовив нове обладнання для студії, вибрав дати нових курсів, затвердив відео для моїх соцмереж і зробив ще купу іншої роботи.

Часто, коли я починаю дуже багато працювати, то я роблю паузу й запитую себе: «А чи на правильному я шляху?». Адже коли щось виходить, то ти просто робиш цю ж дію багато разів і багато часу поспіль. На автопілоті.

Мені здається, що у трудоголізму є 3 основні причини.

1. Це вихована у нас робоча етика, й ми багато працюємо, тому що це стиль нашого життя.

   Часто при цьому ми робимо багато неефективних дій й глобально буксуємо на одному рівні, але за рахунок постійного руху кудись нам здається, що все непогано.

2. Трудоголізм може бути формою втечі від реальності. Коли я не люблю своє життя, коли маю погані стосунки в сім’ї або займаюся неулюбленою справою, то закопатися в роботу з головою та бути постійно зайнятим — це певна форма втечі від інших проблем.

3. Трудоголізм може бути необхідною умовою перед виходом на новий рівень. Як серйозна підготовка до змагань у спорті. Ти тисячі годин проводиш у спортзалі на тренуваннях, і лише кілька годин на самій сцені перед журі.

Мені, звичайно, хочеться думати, що моя схильність багато працювати — це наслідок моїх здорових амбіцій й бажання досягати нових результатів.

Але так це чи ні, покаже час.

Поки що я просто спостерігаю за своїм станом і можу сказати, що відчуваю завантаження на 8 з 10. Працюю майже на межі своїх можливостей.

А ви багато працюєте? Наскільки від 1 до 10 відчуваєте навантаження у своєму житті?