Чому ви чекаєте поваги від партнера, якщо самі себе не поважаєте? Розбираю питання, яке ставлю парам на консультаціях, і пояснюю, до чого тут ваш календар.
Чи можете ви чесно сказати собі: «Я себе люблю, поважаю і ціную»?
Іноді я ставлю це питання своїм клієнтам під час консультацій. Великий відсоток людей кажуть, що вони можуть вголос повторити ці слова, але не надто в них вірять.
Ні для кого не секрет, що багато з нас мають чимало питань до себе та певні труднощі із самооцінкою.
І навіть якщо наш коханий готовий любити й поважати нас безумовною любов’ю (що трапляється не так вже й часто), прийняти таке ставлення нам може заважати спотворене сприйняття себе та психологічні травми.
Простіше кажучи, багатьом людям дуже складно повірити в ту ідею, що вони справді варті любові та поваги.
Наприклад, буває така ситуація, коли жінка приходить із чоловіком на консультацію й активно сварить його за неуважність та байдужість.
Вислухавши обидві сторони (і вже трохи намацавши цю відкриту рану зі сприйняттям себе), я можу спитати її: «А чому ви очікуєте, що ваш чоловік цінуватиме й поважатиме вас, якщо ви самі себе не цінуєте та не поважаєте?»
Часто в цей момент людина може замислитись.
Звісно, я й чоловікові кажу певні речі, покликані покращити їхні стосунки з його боку.
Важливо уточнити, що я особисто вважаю: наш коханий не повинен якось заслуговувати нашу любов і повагу. Я вірю, що це має бути безумовне ставлення. І, можливо, десь в ідеальному світі так і є.
Але в реальності багато людей (на жаль) ставляться до себе та до інших за принципом справедливості: «Ти мені, я тобі».
І саме в такій логіці розмови з парою я ставлю це питання, щоб людина могла замислитися про те, як вона ставиться до себе. Адже якщо ми не поважаємо себе, нам складніше поважати кохану людину. Те саме стосується і любові. Якщо ми не любимо себе, нам складніше любити іншого.
Багатьом своїм клієнтам я рекомендую знайти місце для себе у їхньому календарі.
Якщо у людини немає часу для себе, коли вона може відпочити, зробити щось, що її радує і наповнює, то вона постійно буде на низькому емоційному рівні, знесилена й сумна.
А будувати стосунки з коханою людиною — це історія про те, щоб віддавати та служити. Якщо у чоловіка чи жінки немає часу для себе й своєї емоційної перезарядки, то і віддавати в стосунках вони зможуть небагато.
Тому все починається з календаря. Якщо щось для нас важливе й цінне, воно завоює наш час і увагу.
А якщо ми самі ставимо себе на самий низ у списку своїх пріоритетів, то чому інші люди мають ставитися до нас інакше?
P.S. Я знаю, що іноді ми зустрічаємо дуже хороше ставлення з боку інших людей, але не тому, що ми внутрішньо пропрацювали себе й розвиваємося, а тому, що це зробили люди, які нас люблять і цінують безумовно.
Але, з моєї точки зору, кожному з нас потрібно вміти планувати час для себе та наповнювати своє життя речами, які ми любимо.
Віддавати іншим людям щастя й радість ми можемо тільки тоді, коли вони є в нас самих.
Як у літаку: спершу маску на себе, а потім на інших.
А ви коли-небудь зустрічали людей, які не люблять і не цінують себе по-справжньому? Може, іноді бачите таку людину у дзеркалі?